Світ, в якому ми живемо, Г.Пастушак

Опубліковано admin на

«Не благаю, щоб Ти їх зо світу забрав, але щоб зберіг їх від злого» Іоан. 17:15

         Пройшли двадцять років ХХІ ст. Чим вони запам’яталися для нас і куди рухається світ в якому ми живемо?

         За останні два десятиліття, ми стали свідками подій надзвичайно важливого значення. Ці події вплинули на весь хід історії людства. Разом з тим, ці події говорять про час, в який ми живемо і про місце Церкви в цьому періоді часу.  

Терористичний акт в США 11 вересня 2001 року (також відомий як 9/11) став початком глобальних змін для всіх країн світу. Унаслідок захоплення терористичними організаціями пасажирських літаків і спрямування їх на північну та південну вежі комплексу Всесвітнього торгового центру в Нью-Йорку, всередині  цих будівель спалахнула пожежа. Вогонь розплавив несучі сталеві конструкції, що викликало повне руйнування споруд та спричинило загибель 2 996 осіб, а більше 6 000 осіб отримали поранення. Таким чином, цей теракт став найбільшим у світовій історії за кількістю жертв.

В кінці 2004 року, в Індійському океані стався землетрус,  який викликав величезне цунамі. Пізніше, цей землетрус, було визнано найсмертоноснішим стихійним лихом за всі часи існування людства. Точна кількість загиблих не встановлена й досі – за різними оцінками вона становить від 225 до 300 тисяч чоловік.

На початку 2010 року по всьому світі знову рознеслась тривожна новина, потужний землетрус, цього разу на острові Гаї́ті, забрав життя більше 250 тисяч чоловік. Крім цього 300 тисяч людей отримали поранення і понад мільйон лишилися без притулку, а 3 мільйони осіб залишились без питної води та їжі.

11 березня 2011 на північному сході Японії стався землетрус магнітудою 9,0-9,1 балів за шкалою Ріхтера, який отримав офіційну назву “Великий землетрус Східної Японії”. Число загиблих і зниклих безвісти перевищило 20 тисяч осіб. Близько 93% загиблих стали жертвами гігантської хвилі.

Потім по території Сполучених Штатів пронеслися ряд буревіїв і торнадо, які знищували все на своєму шляху, приносячи з собою людські жертви, а також величезні фінансові та економічні збитки.

Сильні лісові пожежі в штаті Каліфорнія в 2018 році, спустошили величезні масиви лісу і цілі міста. Люди змушені були евакуюватися в іншу місцевість, щоб зберегти своє життя.

Тільки в 2020 році, відбулось стільки природніх катаклізмів і подій, що їх важко навіть перерахувати. Почалося з пожеж в Австралії. А потім світ відвідала пандемія коронавірусу, так званий COVID-19. Люди зустрілися з досі незнаною ситуацією. В багатьох державах був введений тотальний карантин. Закрились фабрики і заводи, перестали літати літаки, зупинилось сполучення між країнами. На фоні цієї масштабної світової пандемії, майже ніхто вже не звертав уваги на катастрофи локального характеру, як то пожежі в Чорнобильській зоні чи повені на заході України. Світ опинився в страху та в очікувані. Додайте сюди війни, які відбувалися в різних куточках світу, в тому числі на сході нашої держави, і перед вами вималюється невтішна картина сьогодення.

Серед всього цього розмаїття жахів і переживань опинилася Церква Ісуса Христа. Як вона поводить себе в цей важкий і непростий час? Адже від того, як ведуть себе діти Божі залежить стан справ і в державах і в суспільстві. Коли доми Молитви в багатьох країнах світу були закриті з причини карантину, припинилися загальні богослужіння і зібрання. Але не припинилося саме існування Церкви, тому що Христос запевнив: «Я побудую Церкву і ворота пекельні не здолають Її» Мтф 16:18. Церква знаходиться в руках Христа, під Його охороною та опікою. В Своїй молитві до Бога, Він просив, щоб Отець зберіг Його учнів в цьому жорстокому світі. Завдання Церкви залишається незмінним – проголошувати Євангелію спасіння всім людям. І хоч люди сьогодні мало реагують на проповідь Святого Слова і на застереження Церкви, але це зовсім не впливає на Божий план, щодо останніх подій перед другим приходом Ісуса Христа на Землю. Сьогодні важливо духовно не охолонути, не заснути. Живучи в лаодикійський період, важливо не стати лаодикійцем.

Світ впритул наблизився до свого кінця. Він подібний до карети  вщент наповненої людьми. В ній знаходиться близько 7.5 млрд. осіб. І ця карета на шаленій швидкості летить в прірву. Загибель неминуча! Але є вихід і є спасіння! І це спасіння тільки в Ісусі Христі! Та люди вперто не хочуть помічати, як свого плачевного становища, так і запропонованого Богом спасіння від вічної загибелі. Він запрошує: «Зверніться до Мене й спасетесь, всі кінці землі, бо Я Бог, і нема більше іншого Бога!» Іс 45:22. «І нема ні в кім іншім спасіння. Бо під небом нема іншого Ймення, даного людям, що ним би спастися ми мали» Дії 4:12. Це сказано про Господа нашого Ісуса Христа. У зіпсованому гріхом світі панує смерть, але якраз в цей світ безнадії та безладу прийшов Ісус Христос, щоб спасти його.

Даючи характеристику моральному стану людей останнього часу, апостол Павло пише: «Знай же ти це, що останніми днями настануть тяжкі часи. Будуть бо люди тоді самолюбні, грошолюбні, зарозумілі, горді, богозневажники, батькам неслухняні, невдячні, непобожні, нелюбовні, запеклі, осудливі, нестримливі, жорстокі, ненависники добра, зрадники, нахабні, бундючні, що більше люблять розкоші, аніж люблять Бога, вони мають вигляд благочестя, але сили його відреклися. Відвертайсь від таких!» 2Тим. 3:1-5. Читаючи даний текст, стороння людина, яка не знайома з написаним в Біблії, могла б подумати, що це цитата з сучасної газети чи з інтернету. Але цим словам дві тисячі років, і вони дуже влучно показують стан справ в сучасному світі.

Що ж залишається робити Церкві в цей останній час? Два завдання, які ми повинні виконати зараз!

Перше, – це велике Доручення Христа! «Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів. І ото, Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку! Амінь» Мтф. 28:19, 20. Скажіть, хто виконає це завдання, якщо не Церква? Уявіть собі, що вам, як віруючій людині, надається можливість провести останні години життя з людиною, приреченою на смерть. Про що ви будете говорити з нею? Які теми будете піднімати? Звичайно, ви постараєтесь вказати їй на Ісуса Христа, в якому спасіння, щоб ця душа не загинула, але мала вічне життя. Це ваш прямий обов’язок! Так і цей світ, він приречений на загибель і задача Церкви показати йому шлях до Христа.

І друге завдання – це самому бути готовим зо зустрічі з Христом. Він говорить: «Ото, незабаром приходжу, і зо Мною заплата Моя, щоб кожному віддати згідно з ділами його» Об. 22:12. Як колись до Ізраїля, так сьогодні до Церкви звучать слова Бога Отця: «…приготуйся, Ізраїлю, до зустрічі Бога свого!» Ам. 4:12. Події останнього часу переконливо доказують правдивість пророчих слів Ісуса Христа, виголошених Ним на Оливній горі та записаних в двадцять четвертому розділі Євангелії від Матфія. Тому Церква зобов’язана взяти ці слова до уваги і бути готовою до приходу за Нею Ісуса Христа. Сьогодні ми проповідуємо світові, що Христос вже йде!

Господь також прийде і для того, щоб судити цей світ. Настане час, коли перед Ним зберуться всі народи, і Він буде судити кожного згідно Його вчинків. Він розділить одних ліворуч Себе, а інших праворуч. І підуть ті, хто ліворуч на вічну муку, а хто праворуч на вічне життя!  

Світ, в якому ми живемо, стрімко наближається до цього моменту!

 Пастор церкви «Дім миру» м. Чернівці                                  Григорій Пастушак

Категорії: НовиниСтатті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

2 × 1 =