Поїздка до Уганди, країни не поєднаних контрастів

Поїздка до Уганди, країни не поєднаних контрастів

«Повернувшись до України, частина мого серця залишилася в Уганді», − з особливим натхненням розповідає Роман Дячук, адміністратор комітету зовнішньої місії Союзу ЄХБ. Разом із Володимиром Западнюком вони нещодавно гостювали на африканських землях. Поїздка тривала з 2 по 16 квітня. Метою було відвідати українських місіонерів і допомогти їм у служінні. Брати взяли участь у богослужіннях, проповідували та благовістили тамтешнім мешканцям, спільно молилися з християнами Уганди, зміцняючи їхній дух у поширенні Євангелія.

«Ми відвідали двох місіонерів, якими опікується українське братство ЄХБ – Таїсію Бакаленко у селі Намомбі та Галину Мацак у м. Бусія. Для нас великою радістю було стати свідками весілля, зокрема церемонії вінчання нашої місіонерки Галини з її нареченим Стівом» – розповідає Роман.

Уганда − це особлива країна, де проживає 67 етнічних груп, з них 62 відносять до тих, які вже досягнуті Євангелієм. Однак п’ять народів залишаються не досягнутими. Люди тут відкриті, щирі, прихильно ставляться до Євангелія. Та поруч із цим є безліч проблем, зокрема соціальних. Лише 15 відсотків населення має доступ до електрики. Медицина практично відсутня. Люди потерпають від голоду. Багато з жителів Уганди не вміють ні читати, ні писати.

Країна є одним з лідерів у поширенні ВІЛ/СНІДу і має високий криміногенний стан. І це при тому, що 45% населення вважають себе протестантами! Усі ці факти свідчать про те, що життя угандійців не відповідає їхній вірі. Вони декларують те, що належать до християн, і навіть про те, що народжені згори, проте життя їхнє каже про інше. Тому християни Уганди украй потребують наставництва, дисциплінування та учнівства.

Поруч із цим країна має багато біженців з інших країн і потребує місіонерів для тих народів, які ще не досягнуті Євангелієм.

Роман з Володимиром розповіли, що для них особливою радістю було їздити африканськими селами і проповідувати «від хати до хати». Також хлопці благовістили в кількох школах, де сотні учнів слухали Євангеліє. Під час так званого соціального харчування віруючі нагодували 1 663 дитини − це надзвичайна кількість! Окрім фізичного хліба діти отримали і їжу духовну. Також дітям подарували канцелярські приладдя та засоби гігієни.

Брати свідчать, що люди тут відкриті і щирі − вони уважно слухають Слово без спротиву чи невдоволення, охоче погоджуються, щоб над ними звершували молитви. Вони йдуть тисячами, щоб послухати Євангеліє, як в часи Нового Заповіту йшли за Христом.

Володимир Западнюк розповідає: «Мене вразило кілька речей – культура, світогляд, соціальний та духовний стан церков. Житель Уганди живе одним днем. В Україні люди дотримуються сезонів: влітку збирають огірки, щоб потім їсти їх взимку. В Уганді ж зима відсутня, тому тут ні про що не переживають і не забезпечують себе їжею на завтрашній день. Хоча тут люди дуже працьовиті, їхня світоглядність веде їх до бідності».

В Уганді значна кількість населення не має елементарних повсякденних речей, таких як мило, рушник, зубна паста зі щіткою тощо. Взуття тут вважають розкішшю. Африканські школярі ходять до школи босоніж, лише одиниці мають взуття.

Іграшки чи навіть гроші не є першочерговою потребою. Коли гості дарували дітям іграшки, ті не знали, що з ними робити, лякалися і починали плакати. Адже не розуміли, що це таке. Деякі діти починали плакати навіть від того, що до них підійшли білошкірі.

Щодо місцевих громад, не всі церкви в Уганді беруть участь у хліболаманні. У церквах немає членства. Жоден пастор не дав відповіді, скільки членів у церкві, де він служить. Сам же пастор зранку може проповідувати у церкві, а ввечері піти до шамана і приносити жертви іншим богам.

Під час поїздки Володимир і Роман приєдналися до служіння місії із США «Рука допомоги» (Helping Hands), де побачили гарну злагоджену організацію. Місія хоче у співпраці з українцями розвивати в Уганді служіння, тому про це зараз молитовна потреба місіонерської команди.

Молімося і всіляко підтримуймо служіння на території Уганди, де неосяжне поле духовної праці все ще чекає на своїх працівників.

Прес-служба ВСЦ ЄХБ

 

Запитання пастору

Тут Ви можете задати питання пастору Григорію Андрійовичу. Відповідь очікуйте найближчим часом нижче або на вашу електронну адресу.

Відповідь: Говорячи про любов між хлопцем і дівчиною, і про те, чи може ця любов бути сильнішою або слабшою, давайте дамо в першу чергу відповідь на запитання: «А що ж таке любов?» Сьогодні про неї багато говорять і пишуть, але на жаль її дуже мало між людьми, друзями і тим паче в сім’ї. Часто любов’ю називають симпатії, закоханість, вподобання, навіть інтимні стосунки. Але справжня суть слова любов полягає дещо в іншому. Одне із визначень любові говорить про посвячення себе інтересам або істинному благу іншій людині (Рим.15:1-3; 1ІВ.3:16).
В ідеальному варіанті, ціль зустрічей хлопця з дівчиною, полягає в тому, щоб краще познайомитись один з одним, побачити позитивні чи негативні сторони характеру, перевірити свої почуття і вже на основі цього робити певний висновок. Тому про справжню любов говорити ще зарано. Але це не означає що її не повинно бути. Звичайно почуття, які ми зазвичай називаємо любов’ю, спонукують молодих людей до цих відносин. Зрозуміло, що така любов може бути як поверхневою, так і набагато серйознішою, глибшою. Тому хлопець і дівчина повинні бути дуже обережними і уважними як до себе так і до протилежної статі, щоб не переплутати закоханість з любов’ю, чи можливо з іншими мотивами, які спонукують до подібних зустрічей.
Чи може така любов бути подібною до Божої?
Божа любов (агапе) – це жертвенна любов. Бог-Отець віддав Сина Свого в жертву за гріх кожного з нас. Ісус Христос не пожалів Себе, але зійшов на хрест, щоб спасти нас від вічної загибелі.
В Біблії дуже мало говориться про любов хлопця до дівчини. В книзі Пісня над Піснями оспівуються прекрасні почуття молодого царя Соломонона до Суламіти. Такі почуття більше нагадують любов ерос чи філіо ніж агапе. Але Біблія значно більше звертає увагу на ті взаємовідносини, які повинні бути між чоловіком і дружиною. Необхідно, щоб ці стосунки будувались на взаємній повазі і любові. Прочитайте послання до єфесян 5:22-33. Ви побачите, що апостол Павло спонукує чоловіків любити своїх дружин так, як Христос любить Свою Церкву, а Він віддав самого Себе за неї. Тому любов чоловіка до своєї дружини повинна бути жертвенною, подібною до Божої.
Пастор Г.Пастушак

Ваше ім'я (обов'язково)

Ваш E-Mail (обов'язково)

Тема

Повідомлення